Тобі належить подих мій, як перший, так останній,
В Твоїх долонях все життя - бажання і прохання.
Ти Той, Хто крила береже, хоч і слабкої, віри.
Ти Той, Хто зміцнює в путі, прощає нас без міри.
Лікуєш Ти серця людей, лиш дотиком любові,
Коли говориш Ти до нас на особливій мові.
Черпаємо в Тобі життя, яке без недостачі.
І потішаєш Ти тоді, коли серденько плаче...
Тобі належить подих мій, як перший, так останній,
Ти відповідь на всі мої нелегкі запитання!
Люба Охман,
Spartanburg USA
Меня зовут Люба Охман. Люблю Господа и хочу Ему служить чем могу. Я очень люблю петь и иногда пишу свои песни. Стихи начала писать с лет 12ти. Пишу о том, что на сердце.
Буду рада любому отзыву. Заранее спасибо. e-mail автора:lyubaokhman@yahoo.com
Прочитано 1209 раз. Голосов 2. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Насіння (The seed) - Калінін Микола Це переклад з Роберта У. Сервіса (Robert W. Service)
I was a seed that fell
In silver dew;
And nobody could tell,
For no one knew;
No one could tell my fate,
As I grew tall;
None visioned me with hate,
No, none at all.
A sapling I became,
Blest by the sun;
No rumour of my shame
Had any one.
Oh I was proud indeed,
And sang with glee,
When from a tiny seed
I grew a tree.
I was so stout and strong
Though still so young,
When sudden came a throng
With angry tongue;
They cleft me to the core
With savage blows,
And from their ranks a roar
Of rage arose.
I was so proud a seed
A tree to grow;
Surely there was no need
To lay me low.
Why did I end so ill,
The midst of three
Black crosses on a hill
Called Calvary?
